У роботі вперше визначено 20 механізмів вогнищ місцевих землетрусів у Закарпатті, що становить дуже важливу передумову для подальших геодинамічних побудов. Фокальні механізми землетрусів за період з 2012 р. по 2015 р. визначалися за допомогою графічногометоду. Крім того, з літературних джерел використано параметри механізму вогнища землетрусу, що відбувся 23.10.06 поблизу м. Берегове (магнітуда MSH 3,7). У результаті загального статистичного аналізу 21 механізму виявлено їхні основні типи та риси, характерні для напружено-деформованого стану всього регіону. Залежно від орієнтації кінематичних осей фокальні механізми поділено на три групи, що відповідають насувному, зсувному та скидовому типам. Для розглянутих землетрусів найбільш характерні механізмизсувного та насувного типів, причому майже в усіх зсувних механізмах наявна і насувна компонента переміщення. Для визначення поля напружень за механізмами вогнищ землетрусів у Закарпатті використовувалися два методи. Перший - метод визначення тензора напружень за фокальними механізмами, запропонований Майклом у 1984 р. і модифікований в роботах Вавричука, другий - т. зв. метод РТ-осей. У цих методах, як правило, припускають, що 1) тектонічні напруження однакові (однорідні) у досліджуваному регіоні; &2) землетруси відбуваються на існуючих розломах з різною орієнтацією; 3) вектор зсуву на розриві спрямований в напрямку дотичного напруження на розриві (т. зв. гіпотеза Волеса - Бота). Обчислення поля напружень методом РТ-осей здійснювався з використ&анням програми WIN-TENSOR. Наведені результати свідчать про переважання режиму стиску в межах досліджуваної території. У полістиску пд.-зх. 230°-250°, що переважає в межах території, виділено дві аномальні зони: перша розташована в пд.-сх. Частині Чо&п-Мукачівської западини, стиск у межах якої характеризується двома напрямками; друга аномальна зона - у східній частині Солотвинської западини - відзначається умовами розтягу в пд.-зх. 220° напрямку, тоді як для переважної частини Закарпатського прог&ину (ЗП) у цьому напрямку характерний стиск. Найбільш активними в сучасному сейсмотектонічному процесі є розриви карпатського простягання, про що свідчить аналіз орієнтації 42 нодальних площин. Ще одна особливість вивчених вогнищ полягає в тому, що в& межах тієї самої території відбуваються землетруси протилежних типів (напр., насувного та скидового), що досить логічно з урахуванням того, що в тиловій зоні насувів формуються умови розтягу в тому самому напрямку, що й стиснення в їхній фронтовій ч&астині.
In the paper, 20 source mechanisms of local earthquakes in the Transcarpathians were determined for the first time, which is very important for further geodynamic modeling. Focal mechanisms of earthquakes for the period from 2012 to 2015 wer&e determined using a graphic method. The parameters of source mechanism of 23.10.06 earthquake near the city of Berehove (magnitude MSH 3.7) were also taken from earlier publications. Subsequently, after a general statistical and typification analysi&s of 21 mechanisms the characteristics of stress-strained state were identified, prevalent in the entire region. Depended on orientation of cinematic axes, the focal mechanisms were separated into three groups corresponding to thrusting, normal fault&ing and strike-slip types. The majority of the studied mechanisms belonged to strike-slip and thrusting types, almost all strike-slip mechanisms containing a component of thrusting. Two methods were employed in our work to determine stress field from& mechanisms of local earthquakes in the Transcarpathians. In the first one, suggested by Michael (1984) and further developed in works of Vavrychuk, stress tensor was determined from focal mechanisms. The other one was a so called method of PT-axes. &It is usually assumed in both methods that: 1) tectonic stress is uniform (homogeneous) in the region, 2) earthquakes occur on pre-existing faults with varying orientations and 3) the slip vector points in the direction of shear stress on the fault (&
