Реконструюється образна концепція особистості, втілена в оповіданні А. Аверченко „Смерть африканського мисливця” (1914) крізь призму авторських ціннісних орієнтирів і психологічних трансформацій героя, який переживає дорослішання. Вивчення культурологічного дискурсу в проекції художнього висловлювання на соціальний контекст сприяє розкриттю авторського ставлення до персонажів і подій, осмислення заданих у творі філософських опозицій „життя-смерть”, „свобода-несвобода”. Щирість як найвищий прояв людини,що характерний для дітей і втрачається дорослими, бунт проти буденності, прощання з ілюзіями як реакція на зіткнення з реальним виміром сучасного світу – все це опиняється в об’єктиві автора, який предметно, психологічно і символічно деталізує шкалу життєвих цінностей у рамках художньої цілісності оповідання".
