"Схоже, досягнута угода, яка визначила умови виходу Великої Британії з Європейського Союзу, змогла спростувати цей давній афоризм. Адже угода не тільки не поклала край кризі, в якій Британія опинилася після референдуму 2016-го. Навпаки, тепер криза бачиться глибшою, а перспективи виходу з неї - значно менш реальні, ніж ще кілька тижнів тому. За сотнями сторінок оформлених домовленостей, які мають перетворитися на остаточне вирішення "британського питання" в ЄС, — відразу кілька суперечливих моментів, здатних підірвати політичну ситуацію у Британії й похитнути підвалини Євросоюзу. Документ визначає характер відносин між Лондоном і Брюсселем після 29 березня 2019 р. - дати, коли Велика Британія залишить Євросоюз. До кінця 2020-го триватиме перехідний період, під час якого сторони домовлятимуться про нову торгову угоду. Доки такої угоди не укладуть, Велика Британія залишиться в митному союзі з ЄС і не встановлюватиме митних бар"єрів на кордонах із Євросоюзом (ідеться насамперед про ірландський кордон). При цьому Лондон зобов"язується, фактично, зберігати норми ЄС у податковому, трудовому законодавстві, у регулюванні конкуренції та охороні довкілля. Якщо після завершення перехідного періоду нової торгової угоди не буде укладено, Велика Британія залиш&иться в митному союзі з ЄС та з чималим обсягом європейських норм і правил у національному законодавстві на невизначений термін. Лондон муситиме виплатити ЄС значну суму як "відступні" за колишніми зобов"язаннями, взятими у період членства в Євросоюз&і: 39 млрд євро, якщо вдасться досягти нової угоди до кінця 2020 р., і ще до 10 млрд євро за рік, якщо угоди в ці терміни досягнуто не буде".
