"У політичному аналізі монетарної політики найчастіше зустрічається фокус на вразливості монетарних режимів, їх сумісності з формальними та неформальними інститутами суспільства. Вибір монетарних цілей, так само як і суб"єктність такого вибору, дебатуються в контексті перерозподільних наслідків інфляції та співвідношення сил у макроекономічній політиці. Рентоорієнтований характер у реалізації монетарної політики також звіряється з принципами незалежності центробанків. Цінова стабільність для усього суспільства, що забезпечується незалежним центробанком, чи створення рент для закритого кола політичних акторів "захопленим регулятором" - дві крайності, які можна конструювати на основі політичного аналізу. Але чи існують проміжні варіанти політичної вразливості монетарної політики? Що більше генерує політичні ризики: цілі чи спосіб їх досягнення? Що є більш небезпечним для суспільства — очевидне руйнування незалежності центробанку з подальшою швидкою кризою і реформами чи постійно тліючий політичний тискна способи досягнення консенсусних макроекономічних цілей, що породжує монетарний і регуляторний конформізм, втрату суспільної пильності до дій центробанку і "несподіваний" фінансовий шок?".
