"Наприкінці XVII століття, коли Україна ввійшла в орбіту "русского мира", російська наука і культура отримали неабиякий імпульс для свого розвитку. Московія рекрутувала випускників Києво-Могилянської академії, щоб ті несли світло освіти на її терени, які загрузли в безодні невігластва й дикості. Упродовж наступного століття не було жодної сфери культурного життя Російської держави, де вихованці Академії не проявили б себе як зачинателі нових традицій і напрямів. Вони засновували школи й очолювали академії, робили відкриття в медицині й видавали перші часописи, розробляли нові музичні канони й були найкращими портретистами. Навіть такий вид літератури як роман відкрив для росіян випускник Києво-Могилянської академії Федір Олександрович Емін. Доля цієї визначної людини найвищою мірою загадкова, а його власні біографічні оповіді повні протиріч. Дослідники припускають, що туман, якого напустив Емін на свої перші 25 років життя, свідчить про його свідоме бажання видаватися авантюристом і, граючи на людській цікавості, привернути до себе додаткову увагу. Такий-от рекламний хід середини XVIII століття!".