"Розглянуто просторові характеристики оповідань Еріха Марія Ремарка про воєнне та повоєнне життя “втраченої генерації” після Першої світової війни. Зазначено, що за допомогою мовних засобів, трансформуючись у площинах свідомості автора, реальний простірвідтворюється у вигляді художнього, який у кожного письменника є унікальним, не схожим на інші. Найчастотнішими вербалізаторами концепту Krieg, якому, як смисловій домінанті тексту, підпорядковані просторові характеристики оповідань збірки “Der Feind”, виступають іменник Krieg та дієслово kriegen. З’ясовано, що простір у художніх творах автора конкретизований (прямі географічні вказівки, деталі в описах, пейзажах, які означають певну місцевість), але водночас поширюється на життя усіх народів, долю яких занапастила війна. Чітко простежується паралелі між моральним станом персонажів, їхнім настроєм, емоціями, які їх опановують та навколишньою природою. Окреслено локальні замкнені простори оповідань, а саме пересічні житла людей (кімнати, сільські хати)та лазарети, тюремні камери, де тримають арештантів, казарми. Незважаючи на негативні особливості цих локальних просторів, вони мають досить позитивну функцію, бо слугують місцем захисту від смерті (локуси захисту). Схарактеризовано найуживаніші репр&езентанти просторових відношень в оповіданнях Е. М. Ремарка – іменники, що вказують на місце воєнних дій".