"«Празька весна», як називають період лібералізації в Чехословаччині з 5 січня до 21 серпня 1968 року, коли керівництво чехословацької компартії на чолі з Олександром Дубчеком обстоювало ідею «соціалізму з людським обличчям», викликала велике занепокоєння в Кремлі. У Москві побоювалися, що чехословацький приклад може бути сприйнятий позитивно як іншими союзниками по Варшавському договору, що створювало загрозу радянській гегемонії в Східній Європі, так і значною частиною радянського населення, а це вжезагрожувало монополії КПРС на владу. Крім того, СРСР побоювався втратити контроль над Чехословаччиною в рамках Організації Варшавського договору, якщо чехословацькі комуністи підуть шляхом лідера Югославії Йосипа Броз Тіто, оскільки ідеї «соціалізму з людським обличчям» були близькі югославській моделі соціалізму. І це не дивлячись на те, що Дубчек та його соратники неодноразово підтверджували свою лояльність СРСР і Варшавському договору і були щиро переконані, що в будівництві соціалізму лише треба повернутися від «поганого Сталіна» до «хорошого Леніна»".
