У статті розглядається смислова структура концепту "природа" на матеріалі
мови художніх творів українських письменників початку ХХ ст. Основна увага
приділяється особливостям просторового сприйняття об’єктів природи в українській мовній картині світу.Виділяються лексико-семантичні групи, які є вербалізаторами досліджуваного концепту.