У статті авторами розкриті основні методологічні аспекти воєнно-економічного забезпечення обороноздатності держави, в рамках теоретичних основ її формування та практичних оцінок рівнів достатності її складових за показниками впливу факторів притаманних кожній складовій. Вивчення та аналіз стану питання щодо розуміння терміну обороноздатність держави показує наявність декілька різних поглядів щодо його тлумачення. З одного боку ці погляди пов"язані з напрацюваннями радянських науковців, з іншого є спроби деякими авторами трансформації його до сучасних реалій. За яких термін обороноздатність трактується як поєднання двох складових: оборонного потенціалу держави та зовнішньополітичного потенціалу держави. Сучасні умови розвитку України достатньо чітко дозволяють розставити акценти на більш важливих питаннях процесу забезпечення необхідного рівня обороноздатності країни. Ситуація, що склалася в країні показує, що воєнно-економічні складові обороноздатності є одними з ключових елементів її формування. Проведені авторами дослідження дозволили визначити основні методологічні аспекти забезпечення обороноздатності для будь-якої країни, та показують, що обороноздатність держави ґрунтується на декілька складових, основними з яких є її воєнний та економічний& потенціал, а, так званий, зовнішньополітичний потенціал є фактором, який тим чи іншим чином впливає на рівень обороноздатності. Найбільшої уваги в статті надається воєнно-економічному напрямку досліджень як одному із основних. Проведені практичні ро&зрахунки за допомогою методу кореляційно-регресійного аналізу та експертних методів показують важливості кожної складової в загальному рівні обороноздатності країни, а також ступені впливу тих чи інших факторів на них.
Визначенні в статті основні ас&пекти забезпечення обороноздатності держави повинні стати основою побудови методології формування обороноздатності країни, отримані результати можуть бути корисними для науковців та спеціалістів системи стратегічного планування розвитку складових сил& оборони з метою вибору найбільш раціональних шляхів їх розвитку та формування пріоритетів забезпечення обороноздатності країни.
