"У статті застосовано інтермедіальний підхід до новелістики Михайла Яцкова. Цей підхід дає можливість виявити, як реалізувалася малярська складова в художньому мисленні автора. Акцентовано, що значний вплив на творче становлення письменника мали особисті знайомства з митцями, знання їхніх біографій, творчих доль. Звернено увагу на те, як у новелах письменника відбилася атмосфера суперництва між малярами, авторські симпатії й антипатії. Обгрунтовано, що прототипом образу Корнія Борсука з нарису «Смерть бога. Студія молотком» був Іван Труш, до якого письменник виявив негативне ставлення. Відзначено, що герої письменника для підтвердження своїх думок нерідко апелюють до живописних полотен, виявляють добре знання мистецьких раритетів. Обгрунтовано, що мистецька універсальність стала знаковою у ХХ столітті. З’ясовано, що засвоєння М. Яцковом засобів суміжних мистецтв збагачувало зображально-виражальні можливості його художнього слова".
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
