"150-річчя академіка Миколи Федотовича Біляшівського, широко відзначене торік як ювілей одного з будителів національної свідомості, вже вкотре нагадало, якою працею заробляли свої відзнаки і почесні звання українські вчені на початку минулого століття. І ще - гірка іронія: Біляшівському "пощастило" не дожити до репресій 1930-х; пішов до Вічності у 58 років і навіть, на відміну від багатьох друзів та дослідників його творчості, зокрема - академіка Сергія Єфремова, потрапив до I т. Української радянськоїенциклопедії (1960 р.) як "археолог, етнограф, мистецтвознавець". Сьогодні маємо всі підстави додати "видатний". Бо знахідки і колекції Миколи Федотовича займають почесні місця в музеях, а його дослідження вражають глибиною ерудиції та вичерпністю висновків".
