"Шкільній історії, з часу її появи в освітніх закладах (кінець XVII - початок XVIII ст.) і занесеній до розряду наук "цікавих та корисних", визначили досить специфічну роль - впливати на розум і формувати думки молоді. Яких лише функцій і повноважень неприписували історії впродовж тривалого існування людства. Античні філософи називали її вчителькою, Вольтер - вигадкою, А.Невінс - мостом, що з"єднує минуле і сучасне, Т.Карлайл - сукупністю біографій, Н. Бонапарт - казкою. Саме з її допомогою прусські вчителі змогли підготувати нове покоління, яке з далекоглядним Бісмарком у запеклій боротьбі з французами вирішило надважливу проблему - об"єднало розрізнені території в наддержаву, назва якої вже у ХХ ст. не сходитиме з вуст навіть пересічних громадян, далеких від політики та історії".