"Інтеграційні процеси у вищій школі держав Євросоюзу із самого початку логічно відповідали мега-тенденциям культурної глобалізації в сучасному світі. З початку 80-х рр. ХХ ст. і до нашого часу створення інтеграційних освітніх структур в національних системах європейської вищої школи стало провідним аспектом модернізації освіти в ЄС. Європейська мерітократія, яка підтримала зростання ключових інтеграційних процесів і сприяла створенню єдиного економічного простору Європи, також розробляла проекти і програми консолідації зусиль національних систем вищої освіти з метою підготовки висококваліфікованих фахівців для єдиної європейської економіки. В результаті, це стимулювало поступове формування в «європейському домі» спільного культурно-освітнього поля. Розвиток інфраструктури освітянського простору єдиної Європи на етапах до 2010 року і далі, координація внутрішніх (особливо, щодо якості навчання) і зовнішніх (інтеграційних) академічних процесів – стали найважливішими завданнями Болонської конвенції, сенсом і змістом продуктивної співпраці вузів та інших освітніх установ країн Європи".
