У статті здійснюється аналіз філософсько-культурологічних аспектів становлення екології культури у контексті різноманітних напрямків. Сучасність актуалізує певні процеси екологізації культурології, що обумовлюється в першу чергу тим, що традиційно сферою дослідження культурології були "людина - суспільство", але включення природи у сферу духовного життя завбачає зміну парадигми розвитку сучасного суспільства, певну корекцію світоглядних цінностей та людської свідомості. Методологічною основою дослідження є концепція Д. Ліхачова, яка стосовно відношення до природи і до культури вимагає загальних правил морального усвідомлення себе як частини природи і як частини культури, а також розгляд екології культури у контексті ландшафтного підходу, де культурнийландшафт розглядається як феномен, що самовизначається, існує та осягається по-різному - в культурних практиках, установках, орієнтирах. Що в цілому демонструє неабияку увагу до нової галузі культурологічного знання та підкреслює її нагальність у сучасній культурі.
В статье осуществляется анализ философско-культурологических аспектов в становлении экологии культуры в контексте различных направлений. Современность актуализирует некоторые процессы экологизации культурологии, которые обусловлены в пер&вую очередь тем, что традиционно сферой исследования культурологии были "человек-общество", но включение природы в сферу духовной жизни предполагает смену парадигм развития современного общества, некоторую коррекцию мировозренческих ценностей и челов&еческого сознания. Методологической основой исследования выступают концепция Д. Лихачева, которая в отношении как к природе, так и к культуре требует общих правил морального осознания себя как части природы и культуры, а также рассмотрение экологии к&ультуры в контексте ландшафтного подхода В. Каганского, где культурный ландшафт рассматривается как феномен, который самоопределяется, существует и познается по-разному - в культурных практиках, установках, ориентирах, что в целом демонстрирует особо&е внимание к новой сфере культурологического знания и подчеркивает его актуальность в современной культуре.
The article represents the analysis of the philosophic-cultural aspects of establishment of the culture ecology in the context of various dir&ection. The modern times actualize specific processes of cultural studies ecologization, which in its turn is stipulated first of all the fact that the traditional sphere of the cultural studies was "human-society", but the inclusion of the nature in&to the spiritual life sphere envisages the change of the modern societyparadigm, certain correction of world-view values and human consciousness. The methodological basis of the study is the concept, offered by D.Likhachov, which in relation to natur&e and culture requires general rules of moral awareness of oneself as a part of the nature and as a part of the culture, as well as the analysis of the culture ecology in the context of landscape approach, offered by V. Kaganskyi.
Studying the histo&rical-cultural landscapes,a famous cultural specialist D.Likhachovseesthe biosphere as a specific envelope of the Earth. He thinks about the cultural sphere as a certain historical "noosphere" of the planet, which has been performing the changing eff&ect on the biosphere, that naturally required specific cultural study instruments. That is why in a very short period the cultural ecology has become a key factor in many biological, philosophical and cultural papers, which is supported by a large nu&mber of national and foreign researchers, who offer their own understanding of the cultural ecology. In the context of cultural ecology the landscape exists and is understood by different cultural practices and is a type of an abstract model, which c&annot be touched and seen, it needs to be lived and experienced as the unity of space, things and meanings. V.Kaganskyi states that modern popularization of the monuments and culture protection results in a peculiar discarding of landscape, instead o&
