Мета роботи передбачає дослідження історії однієї з найбільш успішних італійських антреприз в Одеському міському театрі першої половини ХІХ ст. у контексті позасценічної діяльності тодішнього імпресаріо Й. Жульєна. Методологія цієї праці полягає у застосу-ванні семіотичного методу, методів мозаїчних реконструкцій та крос-дисциплінарних дос-ліджень, які дозволяють дослідити музичний театр, як єдиний соціокультурний простір. Наукова новизна. На основі публікацій у зарубіжній та місцевій одеській пресі показані ре-пертуарні новації, специфіка формування вокально-виконавського складу та фінансування трупи, здійснено аналіз виступів артистів у більшості оперних вистав упродовж трьох те-атральних сезонів антрепризи, розкриті способи комунікації між артистами та глядачами в театральній залі. Висновки. Доведено, що період антрепризи Й. Жульєна в одеській іта-лійській опері відбулися якісні зміни у складі трупи, був суттєво оновлений репертуар, що сприяло зростанню популярності італійської опери в Одесі та визначило високу оцінку її ді-яльності в музично-театральних колах Італії. Водночас показано, що внаслідок ігнорування імпресаріо вирішення ключових питань матеріального забезпечення театр, сталися репу-таційні втрати антрепризи.
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
