"В Україні вкотре відсвяткували День знань. Першовересень — не тільки всенародне урочисте дійство, що єднає покоління, а й найліпша нагода для відвертої розмови про цілком приземлене й очевидне. Адже свята швидкоплинні, а в житті правлять будні. Імітаційні реформи в освітній сфері — притча во язицех. Ключові посадовці, котрим бракує харизми, здібностей і, власне, освіченості, маскують своє неуцтво сумнівними дипломами й атестатами про наукові ступені і вчені звання. То на що може сподіватися країна, коли на верхівці її управлінської вертикалі перебувають такі персони? Замість демократизації, конкуренції і прозорості в освітньому просторі протягом трьох останніх років удосконалено авторитарно-корупційний механізм розподілу й перерозподілу адміністративних і фінансових ресурсів. Стратегічно нікчемними виглядають повзучі зусилля зосередити якнайбільше повноважень в одних руках, причому доволі безвідповідальних."