Здійснено філософсько-психологічний аналіз онтологічної природи свідомості з огляду на завдання теоретичної і прикладної психології. Аргументовано імовірність розв’язання проблеми лише на нових філософсько-методологічних засадах, що уможливлюють істотноінший рівень-ракурс професійного методологування й воднораз відкривають донині незвідані горизонти сутнісного пізнання свідомості як неприродної (субстанційної, суб’єктивної, самодостатньої) дійсності. Вказується на цілісну архітектоніку концептів, що відрефлексовані на рівні категорійних понять «метод», «мислення», «діяльність», «методологування», «методологічне мислення», «методологічна діяльність», «миследіяльність», «методологія». Схарактеризовано бінарну мислесхему, в якій «свідомість» і «самосвідомість» посідають місце п’ятого – трансцендентного – елемента, що позначають та узмістовлюють найвищі форми буттєвої присутності людини у світі.
