У статті розглянуто політику комуністичної партії та уряду УСРР в сфері охорони здоров"я. У 1920-х роках більшовики намагалися організувати власну модель цієї галузі. Вже у 1918 р. вони почали формувати систему державного контролю над нею. За зразок брали правові акти радянської Росії. Впродовж 1920-х років було прийнято низку законодавчих актів, які регулювали процес творення та діяльності центральних та місцевих органів. Розроблену на початку десятиліття схему управління удосконалювали та прилаштовували до змін, що відбувалися в країні, як наприклад втрата контролю над територією України в результаті воєнних дій чи проведення адміністративно-територіальної реформи. Значний вплив на структуру управління галуззю мали переходи від "воєнного комунізму" до непу, а потім до планової економіки. Адже поява нових завдань, таких як контроль над приватною практикою чи торгівлею медикаментами, а пізніше - формування планів розвитку охорони здоров"я та їх узгодження з загальнодержавними господарськими планами, потребувала відповідних змін у структурі наркомату та місцевих органів. До кінця 1920-х рр. радянський уряд успішно реалізував ідею підпорядкування всієї системи охорони здоров"я "єдиному керівництву".
The article deals with the policy of the Communi&st Party and the Ukrainian SSR"s government in the sphere of public health. In the 1920s, the Bolsheviks tried to organize their own structure of health protection. From 1918 on they were shaping a system of the state control over the healthcare. Leg&al acts of Soviet Russia were used as a pattern in the process of establishment of public healthcare in Ukraine. During the 1920s, the Soviet authorities passed many legislative acts regulating process of forming and functioning of the central and lo&cal agencies. Institutional and management structure which was organized in the early 1920s developed under the influence of different political, social and economic phenomena such as war or administrative reforms. The transformation from the "milita&ry communism" to the new economic policy and then to the planned economy exerted huge influence on the structure of public healthcare management. Such new tasks as e.g. control over private medical practice and drug trade or forming plans of public h&ealthcare"s development and its integration into state economic plans required appropriate changes in the structure of people"s commissariat and local agencies. By the end of the 1920s the Soviet government successfully realized the idea of subordina&ting all branches of the healthcare system to the "single management".
