Когерентність наукового і навчального складників у царині гуманітарної освіти
Видавництво:
ВПЦ "Київський університет"
Рік:
2016
Сторінок:
C. 66-70
Тип документу:
Стаття
Головний документ:
Софія: гуманітарно-релігієзнавчий вісник / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Видавничо-полігр. центр "Київський ун-т". № 3 (7). - Київ: ВПЦ "Київський університет", 2016
Анотація:
Стаття є результатом аналізу досвіду викладання історії філософії на філософському факультеті КНУ імені Тараса Шевченка та у інших структурних підрозділах дослідницької установи. Досліджені структурні підстави діяльності кафедри, як осередку поширення, набуття і систематизації знань з історії філософії. З"ясовані існуючі жанрові форми викладання історії філософії у царині гуманітарних дисциплін та визначено їх методологічні недоліки: переважаючою формою подання матеріалу з історії філософії є "наративний жанр", який, у цілісності методології наративістики, має ваду поверхневого опертя на вимогу "аксіоматики" в історії філософії. Таке опертя передбачене статусом історії філософії не лише як навчальної дисципліни, але й науки. Переважаюча наративність вісторії філософії над науковістю спричинила проблему провадження у системі філософської і гуманітарної освіти у цілому повносправних наукових досліджень з історії філософії, метою яких є набуття нових знань. Пропозиціям з подолання такої методологічної кризи і присвячена наукова стаття.
Статья представляет собой результат анализа опыта преподавания истории философии на философском факультете КНУ имени Тараса Шевченко и других структурных подразделениях исследовательского учреждения. Исследованы стр&уктурные основания деятельности кафедры, как средоточия распространения, получения и систематизации знаний по истории философии. Названы существующие жанровые формы преподавания истории философии в среде гуманитарных дисциплин и определены их методол&огические упущения: преобладающей формой подачи материала по истории философии является "нарративный жанр", который, целостно представленный в методологии нарративистики, недостаточно учитывает необходимость использования "аксиоматики" в истории фило&софии. Это требование обусловлено тем, что история философии является не только образовательной дисциплиной, но и наукой. Преобладание нарративности над научностью в истории философии поставило под сомнение саму возможность проведения полноценных нау&чных исследований по истории философии в системе философского и гуманитарного образования, поскольку их конечной целью должно быть получение новых знаний. Предложениям по преодолению указанного методологического кризиса и посвящена научная статья.
T&he article is the result of analysis of the experience of teaching history of philosophy at the Philosophical Faculty of KNU named after Taras Shevchenko and other structural units of the research institution. It was identified the structural base of& activity of the department, as the focus of dissemination, acquisition and systematization of knowledge on the history of philosophy. It was named the existing genre forms of teaching the history of philosophy in the environment of the humanities an&d their methodological shortcomings identified: the predominant form of the material on the history of philosophy is the "narrative genre" that is, a holistic view in the methodology of "narrativism", it does not adequately address the need for "axio&matic" in the history of philosophy. This requirement is due to the fact that the history of philosophy is not only educational discipline, but also science. The predominance of the narrative scientific character in the history of philosophy has call&ed into question the possibility of carrying out full-scale research on the history of philosophy in the system of philosophical and humanitarian education, because their ultimate goal should be to obtain new knowledge. Proposals to overcome the cris&is and said the methodological scientific article is devoted.
