Головна сторiнка
eng
Наукова бібліотека ім. М. Максимовича UNDP in Ukraine
Увага! Відтепер можна отримати пластиковий читацький квиток також за адресою:
проспект академіка Глушкова 2, кім. 217.

Подробиці читайте тут.
Список містить (0 документів)
Ваше замовлення (0 книжок)
Перегляд стану та історії замовлень
Допомога

Назад Новий пошук

Опис документа:

Автор: Заячківська О., Мусіол А., Музика І.
Назва: Про значення гуморального регулювання для секреції травних залоз у роботах Леона Попєльскі
Від. щодо назв.: (до150-ліття з дня його народження)
Рік:
Сторінок: С. 10-26
Тип документу: Стаття
Головний документ: Праці Наукового товариства ім. Шевченка
Анотація:   11 квітня 2016 виповнилось 150 років від дня народження професора медичного факультету Львівського (Лемберг) університету Леона Попельскі (1.03.1866-8.10.1920), одного з провідних учених у експериментальній гастроентерології 20-го століття, якого світова наукова громада визнає співавтором гуморальної концепції секреції шлункової кислоти. Творчий здобуток професора Попельскі становить понад 109 наукових робіт, що включає в себе підручник з фармакології для студентів-медиків. Сфера наукових інтересів професора Попельскі зосереджена на механізмах контролю підшлункової залози і шлункової секреції, їх автономного контролю та впливу гістаміну і вазодилятину. Він підтвердив існування інших, відмінних від умовно-рефлекторних механізмів регулювання, як він зазначив "периферійний" спосіб контролю секреції підшлункової залози (1901-1902 рр.), який пов"язаний з іонами протонів. Найбільш важливі його роботи пов"язані з вивченням гістаміну. В процесі експериментів на собаках, проведених у період Першої світової війни (1916) він встановив власну роль секреції соляної кислоти шлункового соку. Проте, ці дані не були опубліковані до 1920 р. у зв"язку з військовими подіями. Роботи професора Попельскі не були завжди спрямовані на пояснення важливих питань, що стосую&ться механізмів регулювання рецепторів секреції травних залоз. Це відкриття сприяло появі нових перспектив у дослідженнях пов"язаних з іншими функціями гістаміну, поліпшення знань про його рецептори і дало можливість краще зрозуміти принципи лікуванн&я захворювань, викликаних його дією. У 1960-і роки дослідження британського вченого Джеймса Блека підтвердили модель Попельскі про роль гістаміну та його стимулювальний вплив на травні залози і стали основою для нового класу антисекреторних препараті&в-блокаторів H2-рецепторів. Ці дані змінили стратегію лікування виразкової хвороби; згодом, Блек був удостоєний Нобелівської премії (1988). Таким чином, немає ніяких сумнівів у тому, що роботи професора Попельскі являли собою інтелектуальну значиміст&ь, стали основою для наукових здобутків майбутніх поколінь. Професор Попельскі продовжив традиції фармакологічної школи Львова, був професором і очолював кафедру фармакології і фармакогнозії медичного факультету. Професор Леон Попельскі - прекрасний &приклад благородного мислення для майбутніх поколінь, а також людини, гідної згадки в 21-му столітті.


З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека
читачів не обслуговує.



Вибачте, зараз проходить оновлення бази системи, тому пошук тимчасово недоступний.
Спробуйте будь ласка через 20 хвилин

Цей сайт створено за спiльною програмою UNDP та
Київського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка
проект УКР/99/005

© 2000-2010 yawd, irishka, levsha, alex