В статті аналізуються основні підходи до вивчення практик харчування у соціологічній традиції. Увага акцентована на імперативному вимірі гастрономічних практик, де вони постають соціальним засобом впливу на людину, формування яких незважаючи на екзистенцій ний характер, майже повністю залежить від існуючих соціокультурних норм. Розглянуто деякі тенденції сучасних гастрономічних практик, де особливо наочно проявляється їх тотальний характер, орієнтований на комплекс практично всіх соціальних позицій, зростання знаково-символічного компоненту, коли їжа набуває додаткові смисли і цінності, дифузність та індустріальний характер - організоване на принципах раціональності спеціалізоване виробництво, що зумовлює нові способи соціальної адаптації людини сучасного суспільства. В статті здійснена спроба надати класифікацію основних гастрономічних практик сучасного суспільства, де пропонуються чотири основних дискурсивних підходи: кулінарний, статусний, дискурс здоров"я та національний, в рамках яких формуютьсяпрактики харчування сучасної людини, які виступають з одного боку, як потреба забезпечити внутрішню соціальну гармонію та ідентифікацію, а з іншого як вираз зовнішнього соціального тиску культурних норм.
This article analyzes the main approaches to &the study of food practices in sociological tradition. The attention is paid to the imperative dimension of gastronomic practices, where they come outas the social way to influence people. Their creation, despite theexistentialnature, depends almost &entirely onexistingculturalnorms. Some trends of modern gastronomic practices are considered, where their total character is focused on a set of almost all social positions, the growth of semantic-symbolic component when food gets extra meanings and &values,diffuse essenceand industrial nature, organized on the principles of rationality specialized production, are particularly evident. Such tendencies lead to new ways of social adaptation of modern society. The article is an attempt to provide th&e classification of main gastronomic practices of modern society, which offers four main discursive approaches: culinary, status, health and national discourse, in the framework of which food practices of modern man are formed. These modern practices& on the one hand act as the need to ensure internal social harmony and identification, and on the other as an expression of social pressures external cultural norms.
