За правління Траяна Римська імперія досягла апогею могутності. "Траян був справедливим, милостивим, терплячим, надійним другом; за його наказом були збудовані Суранські лазні — названі так на честь його друга Сури. Він так довіряв людям, що, вручаючи, за звичаєм, префекту преторія на ім"я Субуран знак його влади — кинджал, неодноразово йому нагадував: "Даю тобі цю зброю для охорони мене, якщо я діятиму правильно, якщо ж ні — то проти мене". Адже той, хто керує іншими, не може припускатися навіть найменшої помилки. До того ж своєю витримкою він пом"якшував і властиву йому пристрасть до вина, яку мав також і Нерва: він не дозволяв виконувати накази, дані після довготривалих бенкетів", — писав Аврелій Віктор у своєму творі "Про цезарів". Майже двадцятирічне правління імператора Марка Ульпія Нерви Траяна (Marcus Ulpius Nerva Traianus), другого представника династії Антонінів, було вельми насичене подіями і стало практично апогеєм могутності Римської імперії. Траян — останній і найзнаменитіший завойовник та полководець в історії цієї наймогутнішої держави Стародавнього Світу.
