У статті розглянуто появу Інтернету як джерела масової комунікації, що викликала розгляд питання громадських медіа і як академічного дослідження, і як популярного. З.ясовано роль громадських медіа для побудови інформаційної держави. Охарактеризовано такі види громадських медіа, як меш-апи, підкасти, Wiki-технології, які більше застосовують у процесах інформатизації, а також соціальні мережі, блоги та мікроблоги, що трактують майданчик для інформаційних інтеракцій. Використано основні загальновідомі групи методів: філософські методи наукового пізнання, загальнонаукові та спеціальні методи й підходи. Зокрема, застосовано аналіз, синтез, дедуктивний метод, міждисциплінарний, концептуальний підхід. Комплексний підхід дав змогу виявити тенденції й закономірності інформаційної демократії, передбачити наслідки та можливий розвиток політичних подій з урахуванням особливостей інформаційної демократії.
