Події, що відбуваються в сучасному соціальному, політичному і культурному просторі України, надзвичайно актуалізують дискурс травми. За роки незалежності в Україні сформувався власний дискурс травми, у якому «найтравматичнішою» подією донедавна був Голодомор 1932–1933 рр. Але тема впливу наслідків Голодомору на суспільну свідомість і досі майже не висвітлюється. Актуалізується питання культурних і соціальних наслідків колективізації як «окремого» від Голодомору явища. Завдання — створити наратив колективізації як культурної травми та зафіксувати трагічні для культури наслідки колективізації.