Метою дослідження є аналіз підходів революційних урядів 1917–1921 рр. до вирішення проблеми забезпечення загального права на здобуття вищої освіти. Для досягнення поставленої мети використовується ціла низка науково-дослідних методів, провідне місце серед яких посідають конкретно-історичний, історико-генетичний та компаративістський. Використання широкого кола джерел дозволяє зробити висновок, що в період Революції та Громадянської війни було реалізовано низку заходів, спрямованих на забезпечення загального та рівного права на здобуття вищої освіти. Зміна правил прийому до вишів відбувалась за ініціативою Тимчасового уряду, провідним напрямом роботи якого було зняття дореволюційних обмежень в праві на здобуття вищої освіти та Раднаркому УСРР, який керувався метою забезпечення масовості вищої освіти та «пролетарізації» студентського контингенту. При цьому ліквідація гендерних та національно-релігійних обмежень вкупі з відміною плати за
навчання стали безпрецедентним кроком у світовій історії.
