У світовій історіографії до сьогоднішнього дня продовжуються дискусії щодо ролі Філіпа Меланхтона у німецькій Реформації та його зв"язках із гуманізмом. Нами була здійснена спроба, на основі візуальних джерел та супроводжуючого гравюри авторського наративу, розглянути це питання в іншій площині: уточнити, в якості кого сприймався. Меланхтон його сучасниками? Досліджувані у якості візуального джерела портрети Меланхтона, виконані у техніці гравюри XVI ст., свідчать, що на відміну від Мартіна Лютера, який завжди зображувався в образі реформатора і портрет якого став основою для формування нової лютеранської іконографії, портрети Меланхтона наповнені у більшості гуманістичною риторикою. Основу складання гуманістичної іконографії Меланхтона поклав А. Дюрер, який першим зафіксував образ Меланхтона у гравюрі (1526 р.). Особливістю цього зображення було те, що попри релігійні практики Меланхтона у 20-х роках, що позиціонували його цілком як реформатора, розглядуваний портрет не несе жодних вказівок на реформаційну діяльність. Переосмислений Дюрером образ був підхоплений і закріплений у гравюрах інших художників. При цьому гравюри супроводжувалися пояснювальним наративом, що вказував на Меланхтона як гуманіста, вченого і педагога. Розглядувані гравюри до&водять, що освічені верстви населення вбачали у Меланхтоні не лише реформатора, але й у більшій мірі - гуманіста.
Until today there are still some ardent discussions about the role of Philip Melanchthon in the German Reformation and about his connec&tions with the Humanism. We have made an attempt to analyze these relationships on the basis of visual sources and narratives which accompanied the images to answer the following question: how was Melanchthon perceived by his contemporaries? All XVI ¢ury portraits of Melanchthon made as engravings testify that in contrast to Martin Luther, who was always depicted as a reformer, and whose portrait has became a basis for a new Lutheran iconography, Melanchton was depicted as a humanist. Albrech&t Durer was first to lay the foundations of the Melanchthon"s humanist iconography in the engraving dated 1526. The peculiarity of this engraving was following: despite Malnchthon"s religious activities in 1520s which accentuated his reformer side of& personality, the portrait bears no indications of it. Reconsidered by Durer the image of Melanchthon as a humanist was copied and reproduced by other artists. Engravings made by different German artists were always accompanied by explanatory narrati&ves which pointed to Melanchthon as humanist, scholar and teacher. The proposed engravings prove that educated elite regarded Melanchthon not only as a reformer but as a humanist. This image was reproduced to the great extent and so accepted by wide& sections of the population.
