У статті розглядаються основні відмінності бельгійського варіанту французької мови від нормативної французької, що нею розмовляють у Франції, на рівні вокабуляру. Представлені основні словотворчі моделі, запозичення з різних мов, а також деякіархаїзми, що більше не існують у нормативній французькій. Наведено приклади утворення нових слів за допомогою афіксації, утворення складних слів, а також семантична деривація. У бельгійській французькій розповсюдженим є афіксальне словоутворення, причому за допомогою суфіксів, що використовуються у Франції. Але у французькій Франції не існує новоутворень, подібних до вищезгаданих. Наведено словотворчі моделі, притаманні Фламандській мові, зокрема дімінутивні елементи, за рахунок яких виникають нові лексичні елементи. Підкреслюється, що важливе місце серед новоутворень займають семантичні Бельжицизми, тобто ті слова, які мають однакове звучання у двох варіантах французької, але є різними за значенням. Розглянуто архаїзми, що здебільшого відносяться до сфери юриспруденції, та деякою мірою з загальновживаної мови. Доведено, що запозичення у бельгійській французькій обумовлені географічним положенням та адміністративним устроєм Бельгії, а також тим фактом, що довгий час Бельгія знаходилася під управлінням Іспані&ї і Австрії. Бельгія є плюрілінгвістичною країною, сааме тому вона знаходиться під більшим впливом запозичень з англійської, ніж монолінгві стична Франція. Англійська часто виступає своєрідним мостом, що об"єднує французькомовне і фламандськомовне на&селення країни. Підкреслюється, що навчання французької мови повинно проходити в контексті плюрінормалізму, коли регіональні відмінності беруться до уваги як елементи "живої" французької мови.
