Високорозвинені країни світу, зокрема Сполучені Штати Америки, визначили ряд завдань у всьому комплексі політичних, економічних, соціальних, культурних питань, а також у галузі освіти для створення толерантного співтовариства. Одним із пріоритетних напрямів обрано створення спільного мовного простору, що зумовило значну увагу офіційних та громадських міждержавних і національних організацій та об’єднань до розв’язання проблеми навчання мов на всіх рівнях освіти. Цілком зрозуміло, чому на 32-й Генеральній конференції ЮНЕСКО у Парижі (1998) під час круглого столу міністрів освіти країн світу на тему «Сприяння якості освіти» наголошувалося, що не може бути якісної освіти, якщо вона не дає знання, крім державної, рідної мови, ще однієї-двох мов, насампереднайпоширеніших у світі.
