В статті розглядається особливості освітньої політики через визначення ступеня взаємодії і впливу основних її суб"єктів. З"ясовується роль інверсії, яка в сучасній освіті складається з суб"єктивної заміни місцями цілей і засобів. Автор обґрунтовує необхідність гармонійного поєднання впливу різних суб"єктів політики на якість освіти, що є необхідною умовою забезпечення демократичного розвитку суспільства, консолідації усіх його інституцій, гуманізації суспільно-економічних відносин та формування нових життєвих орієнтирів особистості. У результаті відбудуться відчутні позитивні зміни в соціально-економічному та політичному житті країни, розвитку науки і культури. Яскравим прикладом перших позитивних кроків в цьому напрямку, на думку автора, є прийняття Закону України "Про вищу освіту".
