Сравнение влияния алкилирующих соединений различного состава на выживаемость клеток человека, содержащих только белок MARP или одновременно белки MGMT и MARP. В работе использовали линии клеток Hep-2 (рак гортани) и 4BL (взрослые стволовые клетки). Клетки обрабатывали нитрозогуанидином, а также коммерческими препаратами Темодал и Амитозин. Цитотоксическое действие препаратов изучали с помощью метода определения колониеобразования клеток. Наличие белков MGMT и MARP в клетках определяли с помощью Вестерн-блот анализа с использованием моноклональных анти-MGMT антител (клон 23.2). Зависимость чувствительности клеток Hep-2, содержащих как белок MGMT так и MARP, от действия малых доз изучаемых нами алкиляторов имела нелинейный характер с наличием "плато". Клетки 4BL, содержащие только белок MARP, оказались более чувствительны к действию алкилирующих препаратов, особенно нитрозогуанидина. Однако обработка клеток 4BL препаратами Темодал и Амитозин в относительно низких концентрациях (до 2мкМ и 200мкг/мл соответственно) не приводила к резкому снижению количества жизнеспособных клеток и концентрационная зависимость имела, как и у клеток Hep-2, нелинейный характер. Выводы. Зависимость чувствительности клеток Hep-2 и 4BL от действия малых доз алкилирующих пр&епаратов Темодал и Амитозин имела нелинейный характер с наличием "плато". Это свидетельствует в пользу того, что в клетках происходит репарация алкильных аддуктов, вызванных этими препаратами, причем, в ней участвует не только репаративный энзим MGMT&, но, возможно, и белок MARP. Однако наличие в клетках MARP не влияло на репарацию повреждений, вызванных нитрозогуанидином.
Порівняння впливу алкілувальних сполук різного складу на виживаність клітин людини, що містять тільки білок MARP чи одночасн&о білки MGMT та MARP. У роботі використовували лінії Hep-2 (рак гортані) та 4BL (дорослі стовбурові клітини). Клітини обробляли нітрозогуанідином, а також комерційними препаратами Темодал та Амітозин. Цитотоксичну дію препаратів вивчали за допомогою &методу визначення колонієутворення клітин. Наявність білків MGMT та MARP встановлювали за допомогою Вестерн блот аналізу з використанням моноклональних анти-MGMT антитіл (клон 23.2). Залежність чутливості клітин Hep-2, що містили як білок MGMT, так і& MARP, до дії низьких доз досліджуваних нами алкіляторів мала нелінійний характер з наявністю "плато". Клітини 4BL, що містили тільки білок MARP, виявились більш чутливими до дії алкілувальних препаратів, особливо до дії високотоксичного нітрозогуані&дину. Однак обробка клітин 4BL препаратами Темодал та Аміозин у відносно низьких концентраціях (до 2мкМ та 200мкг/мл відповідно) не призводила до різкого зниження життєздатних клітин та концентраційна залежність мала, як і для клітин Hep-2, нелінійни&й характер. Висновки. Залежність чутливості як клітин Hep2, так і 4BL до дії малих доз алкілувальних препаратів Темодал та Амітозин мала нелінійних характер з наявністю "плато". Це свідчить на користь того, що в клітинах відбувається репарація алкіль&них аддуктів, викликаних даними препаратами, причому, у ній бере участь не тільки репаративний ензим MGMT, але, можливо, і білок MARP може брати участь у репарації алкільних аддуктів, викликаних даними препаратами. Однак наявність у клітинах MARP не &впливає на репарацію пошкоджень, викликаних нітрозогуанідином.
To compare the effect of various alkylating compounds on survival of human cells containing the MARP protein only or both MGMT and MARP proteins. The following cell lines were used in th&is study: Hep-2 (laryngeal carcinoma cells) and 4BL (adult stem cells). The cells were treated with nitrosoguanidine and commercial drugs Temodal and Amitozyn. Cytotoxic effect of the drugs was assessed by cell colony formation assay. The presence of& MGMT and MARP proteins was identified by Western-blot analysis using monoclonal antiMGMT antibody (clone 23.2). The dependence of sensitivity of Hep-2 cells containing both MGMT and MARP proteins at low doses of alkylating compounds under study was &
