Проаналізовано лікування 1051 поранених і травмованих учасників антитерористичної операції, які перебували у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону. Вогнепальні кульові поранення були у 78 (7,4%) постраждалих, поранення уламками гранат і реактивних боєприпасів - у 503 (47,9%), мінно-вибухова травма - у 267 (25,4%), поєднана бойова невогнепальна травма - у 182 (17,3%) і комбіновані ураження - у 21 (2,0%). Всі вогнепальні кульові поранення були високоенергетичними, супроводжувались загальною реакцією організму на поранення - рановою хворобою. Поранені уламками мін, гранат і реактивних боєприпасів мали множинні ушкодження внутрішніх органів і кінцівок, які потребували первинної, вторинної та третинної діагностики, етапних і повторних хірургічних операцій. Характер поранення дрібними уламками і хід ранового каналу не завжди можна виявити при первинному клінічному обстеженні постраждалого. Тому провідну роль в діагностиці бойових уламкових поранень займають інструментальні дослідження: рентгенографія, ультрасонографія, комп"ютерна томографія, лапароскопія. Перспективний напрям лікування поранених і постраждалих з тяжкими поєднаними пораненнями та травмами - багатоетапна технологія "damage control". Хірургічну обробку ран кінцівок вико&нували після усунення життєво небезпечних ушкоджень. Дефекти м"яких тканин закривали,переміщуючи м"язи з подальшим закриттям рани вільним аутодермотрансплантатом. Заміну зовнішньої фіксації перелому проводили після загоєння ран, стабілізації показник&ів функцій органів і систем організму. Ушкодження, які виникали при мінно-вибуховій травмі, були чотирьох типів: відчленування та руйнування кісток і м"яких тканин нижніх кінцівок, ушкодження - "мінна нога", багатоуламкові поранення нижніх кінцівок з& переломами кісток і пораненням внутрішніх органів, відрив сегментів верхніх кінцівок, уламкові поранення і термічний опік грудної клітки, шиї, обличчя з ураженням очей при необережному поводженні з мінами та вибуховими пристроями. Всі пацієнти з тяж&кою бойовою травмою потребували інтенсивної терапії, основними напрямами якої були адекватне знеболення, респіраторна підтримка, інфузійно-трансфузійна терапія, корекція метаболічного ацидозу, підтримки роботи серця, деескалаційна антибіотикотерапія.& Завершальний етап медичного обслуговування поранених і травмованих - комплексна реабілітація. We have analyzed 1051 soldiers injured and wounded during the anti-terroristic operation and treated in the Military Medical Clinical Centre of the Western& Region. 78 (7,4%) trauma patients had gunshot injuries, 503 (47,9%) - fragment missiles injuries, 267 (25,4%) - mine blast trauma, 182 (17,3%) - combat polytrauma and 21 (2,0%) - combined trauma. All gunshot injuries were high velocity and associate&d with poor patient condition. Fragmentation mine and missileinjured patients had multiple internal organ and extremities damages which needed primary, secondary and tertiary diagnostic and multiple surgical procedures. Primary diagnostic typeandrun &of the woundchannel after fragment missiledamageare diffi cult. Therefore, primary and secondary surveys should be repeated and include X-ray, ultrasound, CT and laparoscopy. "Damage control" is the choice of the treatment for patients with severe co&mbat trauma. Surgical debridement of extremity wounds was performed only after dealing with the life-threatening injuries. Soft tissue defects repairs were made by muscle fl aps and skin grafts. Replacement of the external skeletal fi xation was done& afterpatient stabilization and wound healing. There are four types of injuries which may be caused by blast mine traumas: traumatic amputation and severe soft tissue damage of the contact foot and leg; damage - "mine foot", open fragment fractures a&nd internal organs damages; severe injury to the hand and arm;burnand injuries of the face, eyes and chest. All patients with the severe combat trauma requiredintensive therapy including adequate anesthesia, respiratory support, fl uid therapy and bl&
