Простір міжнародних взаємодій завжди достатньо складно організований. Його складають просторово-відокремлені сегментарні ряди, секторально-галузеві ансамблі та комплекси, що в своїй сукупності і складають конфігурацію реальних систем міжнародних інтеракцій. У будь-якого дослідника конкретних досвідів буття Людства рано чи пізно виникне прагнення визначити, що ж саме лежить в основі співжиття народів у виділеному міжнародному просторі, що спонукає їх вступати в міжсоціумні взаємодії. Відповідно, у дослідника виникне потреба у вирішенні цілого ряду дослідницьких завдань, таких як: проведення структурно-функціонального аналізу існування окремого соціального організму у виділеному міжнародному середовищі; пошук шляхів прогресивного або контраверсивного розвитку соціального організму під впливом викликів його міжнародного оточення; визначення умов стабілізації життєвих просторів його буття, розширення їх меж або ж, навпаки, їх звуження і стагнаційне прискорення аж до розвалу цілісності даного соціального організму; та інше, інше, інше, настільки ж важливе для вирішення завдань, поставлених перед ним практикою соціального буття. Ясно, що відповіді на подібні значущі питання життєствердження окремого соціального організму у виділеному просторі міжнародн&ого середовища, природно пов"язаного з кожним темпоральних періодом існування Людства, ми зможемо отримати, лише визначивши, чи обмежується даний соціальний організм сукупністю природних, технологічних, соціальних та політико-функціональних можливост&ей, що склалася, чи здатний він до такої організації, щоб бути повноцінним учасником міжнародного співіснування у виділеному темпоральному періоді буття Людства. Відповідно, перед дослідником постане нове завдання - визначити, що ж реально є спонукал&ьними мотивами вступу суб"єктів даного соціального організму до лав міжнародних інтеракцій і в якій мірі адекватно ці спонукальні мотиви трансформуються під впливом сукупних викликів внутрішньосоціумного і міжнародного середовища. Далі у дослідників &міжнародних проблем виникає необхідність виявити, як же відбувається трансформація спонукальних мотивів участі у міжнародних взаємодіях суб"єктів, як структурується система міжнародних інтеракцій, як здійснюється формалізація процесів міжнародних вза&ємодій. Одним з інструментів аналізу подібних проблем може слугувати представлена в цій статті поки лише першою координатою методика "Кубу мотивів".
It is difficult enough to organize the space of international interactions. It consists of spatially& separated segmental series, sectoral ensembles and complexes, which in their totality form the configuration of real systems of international interactions. Sooner or later any researcher of specific experiences of the being of humanity expresses the& desire to determine what exactly underlies the cohabitation of peoples in a dedicated international environment that encourages them to engage in intersocium interactions. Accordingly, the researcher will have to solve a number of research tasks, su&ch as: - carrying out structural and functional analysis of the existence of a single social organism isolated in the international environment; - searching of the ways of the progressive and controversial development of the social organism under the& influence of the descriptives of international environment; - determining of the conditions for stabilization of the living spaces of his being, expanding their limits or, on the contrary, their restrictions and stagnant acceleration until the colla&pse of the integrity of the social organism; - And other things equally important for solving the tasks set before them by the practice of the social life. It is clear that the answers to these important questions of life-affirmation of the single so&cial organism in a dedicated area of the international environment, naturally associated with each temporal period of the being of Humanity, we can get only by determining whether this social organism is limited by the established combination of natu&
