У статті проаналізовано студії Миколи Зерова, присвячені творчості Тараса Шевченка. Визначено, що неокласик продовжує традицію модерного прочитання творчої постаті Кобзаря, розпочатої М.Євшаном. Праці Миколи Зерова різновекторні (історико-літературні, компаративістські, критичні, пов"язані з питаннями перекладознавства) й водночас показові для його дослідницького методу. Зокрема, сприймаються як естетичний феномен, характеризуються багатовимірністю мислення і вислову, синтезом наукового і художнього.
В статье проанализирован мини-курс лекций Мыколы Зерова, посвященный творчеству Тараса Шевченко. Определено, что неоклассик продолжает традицию модернистского прочтения творческой фигуры Кобзаря, который начал М. Евшан. Исследования Мыколы Зерова разновекторные (историко-литературные, компаративистские, критические и такие, что связаны с проблемами перевода) и одновременно показательныеи для исследовательского метода автора. В частности, воспринимаются как эстетический феномен, характеризируются много мерностью мышления и высказывания, синтезом научного и художественного.
The article analyses Mykola Zerov"s works that are dedicated to the research of Taras Shevchenko"s poetry. It was determined that the neoclassicist continues the tradition of mode&rn readings of the Kobzar"s image that was started by M. Evshan. Zerov"s research has various directions (historic and literature, comparative, critique, connected to translation studies) and at the same time is indicative for his research method. In& particular, his research is perceived as an aesthetic phenomenon, characterised by multidimensionality of thinking and expression, synthesis of scientific and artistic.
