У статті проаналізовано специфіку методологічних пошуків Франка-компаративіста. Відзначено збалансованість, продуманість і значний евристичний потенціал Франкових фольклористичних праць, які виконано в контексті наукових змагань порівняльно- історичної школи. Увагу загострено на розгортанні центрального для дослідника питання співвідношення "свого" і "чужого" у національній уснословесній традиції. Осмислено, як на основі докладного вивчення широких пластів книжно-фольклорного матеріалу І. Франко практично реалізовував свої теоретичні побудови.
В статье проанализирована специфика методологических разысканий Франко- компаративиста. Отмечена сбалансированность, продуманность и значительный эвристический потенциал фольклористических трудов И. Франко, которые выполнены в контексте научных исследований сравнительно-исторической школы. Внимание сосредоточено на центральном для исследователя вопросе о соотношении "своего" и "чужого" в национальной уснословесной традиции. Осмыслено, как на основе подробного изучения широких слоев книжно-фольклорного материала Франко практически реализовывал свои теоретические идеи.
The article analyzes the specific features of Franko"s investigative attempts in the realm methodology relying on the principles of comparat&ivism. It has been accentuated that Franko"s folkloristic works written in the context of comparative-historical school are wellbalanced and thoroughly contemplated, and possess an essential heuristic potential. Special attention is drawn to the issu&e of correlation between "the native" and "the foreign" in national oral lore tradition, which was always in the limelight for the scholar. It has been scrutinized how Franko put his theoretical considerations into practice through thorough investiga&tion of numerous folklore records and literary works.
