У статті викладено результати дослідження гендерного аспекту експресивного компоненту емоції, що репрезентується невербальними засобами комунікації, омовленими фразеологічними одиницями та іншими мовними елементами, що функціонують в тексті, репрезентуючи різні комунікативні ситуації. Зроблено спробу багатогранного аналізу емоційного компоненту в процесі формування
апостеріорних смислів.