У статті йдеться про оновлення українського лексикону, зокрема фемінне словотворення в системі та структурі української мови, що виявляє стійку тенденцію до регулярності, а також про готовність суспільства кодифікувати нову норму, долаючи асиметричне ставлення до чоловіків і жінок.