Дослідження історії словникового складу української мови неможливе без з’ясування становлення окремих семантичних груп лексики, зокрема кольоративів. У статті розглядається функціонування кольоративу червоний та його похідних у староукраїнській мові (11–13 ст.). Засвідчено необмежену сполучуваність номена червоний, розглянуто використання лексеми в прямому та переносному значеннях.