Опозиція локальних народномузичних традицій на порубіжжі Західного Полісся та середнього Погориння (за експедиціями 1984-2010 років до Зарічанського та Дубровицького районів Рівенської області)
На підставі системних польових обстежень сільської музики Прип’ятського Полісся у місці контакту східно- і західнополіської етнокультурних зон, що провела автор протягом 1984–2010 рр., встановлено сусідство двох контрастних за типом організації народномузичних діалектів. Домінантними ознаками для їх визначення є комплекс обрядово-сезонних наспівів річного циклу та структурні параметри мелодій весільного циклу. За цими ознаками вирізняються традиції Пінщини (Зарічанський р-н та прилеглі села, епіцентр традиції припадає на Пінський р-н Брестської обл.) та середнього Погориння (зах. част. Дубровицького р-у) й Надстир’я (Володимиреччина). Ареали кожного з типових наспівів Погориння індивідуальні, що може свідчити про творення місцевого репертуару кількомахвилями різностадіальних міграційних нашарувань. Натомість паралелізм різножанрових ізомел Пінщини свідчить про глибинну закоріненість місцевих традицій. Спостережено також особливості географії
поширення веснянок: їх ареали мають власні обриси, які кардинально
розходяться з ареалогією ін. циклів (зокрема, жнивних, купальських,
весільних).
