4 серп. 1914 р., на тлі Першої світової війни, розмін банкнот на золото було припинено. Почалася інфляція, яка тривала до 1923 р. Однак була вона в терпимих межах і сприймалася як явище ситуативне. Після війни навіть окупаційні війська в Німеччині надавали перевагу грошовому забезпеченню в марках, яким довіряли. Настільки була надійною і стабільною німецька валюта. Але окупація 1923 р. франко-бельгійськими військами промислового серця Німеччини - Руру і запроваджена у відповідь урядом Вільгельма Куно політика "пасивного опору" (страйки, саботаж заходів окупантів, припинення роботи промислових підприємств), яку підтримало населення, буквально зруйнували її надійність.
