На початку XX ст. (1908-1913) Україна втратила чимало своїх видатних діячів: М. Лисенка, Лесю Українку, В. Доманицького та ін. Сумом і болем озвалася їх смерть у серцях тих українців, яких Б. Грінченко називав не українофілами, а свідомими українцями. Однак саме його смерть розбудила українське суспільство. Його похорон у Києві перетворився на масштабну акцію національного смутку і сплеск національного пробудження. Автором статті на основі архівних матеріалів виправлено помилку грінченкознавців, що визначали датою поховання Б. Грінченка 9 травня 1910 року. Насправді ця дата подана за старим стилем. За новим стилем хоронили Б. Грінченка 22 травня 1910 р.