Межі процесуального розсуду адміністративних судів у справах про повернення помилково та/або надміру (сплачених) зарахованих до бюджету митних платежів
Оцінено співвіднесення процесуального розсуду адміністративних судів щодо правовідносин, які виникають у зв"язку з поверненням із державного бюджету помилково сплачених митних платежів. Проблеми адміністративного й процесуального розсуду характерні для всіх без будь-яких винятків адміністративно-правових відносин - митних, адміністративних земельних, адміністративно-господарських, адміністративно-деліктних, податкових, фінансових, екологічних тощо.
Відсутність у сучасному національному адміністративному й адміністративному процесуальному праві досконалої теорії адміністративного й процесуального розсуду, належним чином перевіреної практикою діяльності суб"єктів публічної адміністрації зрештою зумовила формування неоднакової судової практики в адміністративних справах, де застосовувався такий розсуд.
Принципове значення для правильного визначення й співвіднесення процесуального розсуду адміністративного суду з адміністративним розсудом суб"єкта публічної адміністрації мають приписи Конституції України - ст. ст. 6 й 19.
Процесуальний розсуд адміністративних судів у справах адміністративної юрисдикції, щодо яких відкрито провадження в адміністративному суді першої інстанції, визначено у ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України. Водно&час, застосовуючи процесуальний розсуд, адміністративні суди не можуть втручатися в розсуд суб"єкта публічної адміністрації (адміністративний розсуд), рішення, дії, бездіяльність якого стали предметом перевірки в суді.
З"ясовано, що факти неправильн&ого визначення й співвіднесення процесуального розсуду адміністративного суду з адміністративним розсудом суб"єкта публічної адміністрації мали місце зокрема у справах про повернення помилково та/або надміру (сплачених) зарахованих до бюджету митних &платежів.
Обгрунтовано відповідь на запитання про можливість задовольняти адміністративним судам позовні вимоги про стягнення помилково та/або надмірно (сплачених) зарахованих до бюджету митних та інших платежів. Насамперед звернуто увагу на приписи& ст. 19 Конституції України, що принципово визначають правила діяльності суб"єктів публічної адміністрації (у нашому випадку - митних органів) в адміністративно-правових (митних) відносинах.
Доведено, що адміністративним законодавством визначено кон&кретний, вичерпний перелік суб"єктів, уповноважених на повернення помилково або надміру (сплачених) зарахованих до бюджету платежів. Очевидно, що адміністративні суди до переліку уповноважених суб"єктів законодавством не віднесені й, відповідно, не м&ають повноважень на ухвалення рішень про повернення помилково або надміру (сплачених) зарахованих до бюджету платежів.
Оценено соотношение процессуального усмотрения административных судов относительно правоотношений, которые возникают в связи с воз&вращением из государственного бюджета ошибочно уплаченных таможенных платежей. Проблемы административного и процессуального усмотрения характерны для всех без каких-либо исключений административно-правовых отношений - таможенных, административных зем&ельных, административно-хозяйственных, административно-деликтных, налоговых, финансовых, экологических. Отсутствие в современном национальном административном и административном процессуальном праве совершенной теории административного и процессуальн&ого усмотрения, надлежащим образом проверенной практикой деятельности субъектов публичной администрации в конце-концов обусловило формирование неодинаковой судебной практики по административным делам, где применялось такое усмотрение. Принципиальное &значение для правильного определения и соотношения процессуального усмотрения административного суда с административным усмотрением субъекта публичной администрации имеют предписания Конституции Украины - ст. ст. 6 и 19. Процессуальное усмотрение адм&инистративных судов по делам административной юрисдикции, касательно которых открыто производство в административном суде первой инстанции, определено в ст. 162 Кодекса административного судопроизводства Украины. В то же время, применяя процессуально&