Розглянуто характер антропогенного впливу на стан природних комплексів та значення стійкості геосистем для саморегуляції та самовідновлення згідно з підходами параметричного моделювання, де рівень стану геосистеми визначається за стійкістю та надійністю складників природної (квазіприродної) генезисно-еволюційної підсистеми. Розкрито значення фазової антропізаційної стійкості на прикладі Лівобережнопридніпроавського лісостепового краю та можливість її застосування для геосистем різних ландшафтно-територіальних структур.