Ях зазначено в роботі Пітера Чайлдса і Джеймса Гріна, роман Мітчелла "Сон№9" представляє собою палімсест конкуруючих голосів та стилів, які циркулюють крізь призму взаємопов"язаних конструктів. В своєму романі "Сон №9" він симулює японську літературу,яка симулює західні уявлення про Японію, і втілює в собі дискурс Західного Орієнталізму. Тобто самі стереотипи орієнталізм/ оксіденталізм стають симулякрами ігрової культури у величезному обширі транскультури.