У роботі аналізується префіксація як спосіб творення дієслів у сербській та
українській мові. Префіксальне творення має різний статус в цих двох мовах, у сербській мові слова, утворені таким способом творення, відносять до складних слів, а в українській мові до похідних. В обох мовах префіксально утворені слова залишаються в межах однієї й тієї ж частини мови. Функцією дієслівного префікса може бути зміна виду або внесення/модифікація семантики (просторові, часово-кількісні, модальні значення), а саміпрефікси найчастіше є полісемантичними. Існує велика кількість ідентичних або еквівалентних префіксів у сербській та українській
мові, а найчастотнішими в обох мовах виділяють по- та за-.
В работе анализируется префиксация как способ образования глагола в сербском и украинском языках. Префиксальное образование имеет различный статус в этих двух языках: в сербском языке слова, созданные при помощи этого вида образования, относят к сложным, а в украинском языке – к производным. В обоих языках префиксальные образования остаются в пределах одной и той же части речи. Функцией глагольного префикса может быть изменение вида или внесение/модификация семантики (пространственных, временно-количественных, модальных значений), а сами префиксы чаще всего являю&тся полисемантичными.
Существует большое количество идентичных или эквивалентных префиксов в сербском и украинском языках, а самыми частотными в обоих языках выделяют по- и за-.
Prefixation as a verb-forming process in the Serbian and the Ukrainian& language will be illustrated in this paper. Prefixation has different status in these two languages. In
Serbian: verbs formed by this kind of word-forming process are considered as
compounds. In Ukrainian: verbs formed by this kind of word-forming& process are
considered as derivates. Prefixal outputs of the word-process remain within the same word class. The function of verb-prefix can be reflected as a shift in the verb aspect or inputting/modification of the semantics (spacial, temporal – &quantitative, modal meanings), and the prefixes themselves are the most frequently polysemous. There is a large number of identical or equivalent prefixes in Serbian and Ukrainian and prefixes ‘po-‘ and ‘za-’ appear as the most frequent in both langu&ages.
