Статтю присвячено аналізу особливостей розвитку лінгвістичної думки Ірану та Європи стародавньої і середньовічної доби. Обидві лінгвістичні традиції мають як схожі історичні умови формування, так і відмінні, притаманні лише їм. У нашій статті, головним чином, буде акцентуватись увага саме на розбіжностях, що мали місце в процесі розвитку іранської та європейської лінгвістики за часів античності й середньовіччя.
