У статті здійснено спробу виокремити критерії канонізації творів літератури на основі літературно-наукової спадщини неокласиків. Відзначено, що критерії канонізації, запропоновані неокласиками, виразно поділяються на сформульовані вимоги до письменниківта до творів художньої літератури, зокрема драматургічних. Попри те, що останні суголосні загальнолітературним критеріям, на особливу увагу заслуговують чіткість характерів дійових осіб і співвіднесеність із мовленням; боротьба, побудована на контрасті,що визначає дієвість, суцільність композиції тощо.
В статье выделены критерии канонизации произведений литературы на основе литературно-научного наследия неоклассиков. Отмечено, что критерии канонизации, предложенные неоклассиками, отчетливо делятся на сформулированные требования к писателям и к произведениям художественной литературы, в частности драматургических. Несмотря на то, что последние созвучны общелитературном критериям, особого внимания заслуживают четкость характеров действующих лиц, соотнесенная с речью; борьба, построенная на контрасте, что определяет действенность, целостность композиции и т. д.
The article is an attempt to highlight the criteria of literary canonization based on literary and scientific heritage of neoclassics. I&t is noted that the proposed of neoclassics criteria for canonization distinctly divided into defined requirements to writers and to fiction works, including dramatic. Although recent accordant to general literary criteria deserve special attention c&risp character actors and correlation of speech, fighting, based on the contrast, which determines the efficiency, integrity of the composition and etc.
