У статті висвітлено поняття про авторську модальність як категорію лінгвістики тексту. Розкрито механізми формування авторської модальності в роздумах романів П. Загребельного через активізацію лексичного рівня тексту, виявлено ідіостилістичне навантаження ключових лексичних одиниць. Показано, що модальний компонент лексики виступає експлікатором естетичних, психологічних та філософських інтенцій письменника. Авторська модальність висвітлена через аналіз таких вербальних центрів художнього тексту: народ, влада, людина, жінка, час, минуле, пам"ять та ін. З"ясовано взаємозв"язок авторської модальності та емоційно-оцінного змісту фрагментів тексту. Втілення в тексті авторської модальності тісно пов"язане з мовною картиною світу письменника, яка актуалізує зв"язки між елементами лексичної структури і співвіднесеними з ними явищами дійсності. Тексти історичних романів П. Загребельного містять різні види функціонально-змістових типів мовлення-оповідь, опис, роздум. У них авторська модальність виявляється різною мірою. На відміну від оповіді й опису як текстової форми фактуальної інформації, роздум дає змогу письменникові подати власні інтенції, образно змоделювати філософські ідеї, психологічні стани, емоційну оцінку- компоненти індивідуального світоба&чення.
