У статті досліджено художні функції екфрасису в романі Гі де Мопассана "Життя". Встановлено, що екфрастичний опис гобеленів, які відтворюють міфологічний сюжет про Пірама та Фісбу, емблематично втілює проблематику роману. Значеннєві потенції міфологічного сюжету (ідеї марних сподівань, трагічної помилки, рокової омани, ілюзії) мають проекцію в концепції образу головної героїні, а також асоціюються з персонажами другого плану. Екфрасис виконує в романі інтерпретаційну (психологічну та тлумачну) і символічну функції.