З точки зору оцінки процесів, пов’язаних із становленням суб’єктності
регіонів у Європі, важливу актуальність набуває наукове визначення самого явища регіоналізації, регіону як його учасника та регіоналізму як феномену європейської політики. У той же час, у науковому середовищі існує ціле розмаїття варіантів сприйняття і трактування цих явищ і процесів. Для сучасної політичної та соціологічної думки характерна широка варіативність прочитань та інтерпретацій феноменів регіону, регіоналізму та регіоналізації, в основі чого лежить відсутність єдиного усталеного розуміння природи регіону на міждисциплінарному рівні. Основним критерієм, що визначає конкретне сприйняття цих явищ та їх визначення, є наукове завдання, яке вирішує той чи інший дослідник або наукова школа.
Focusing on the assessment of the processes related to establishment of the subjectivity of the regions in Europe, scientific definition of the very phenomenon of regionalization, region as its participant and regionalism as a phenomenon of European policy gains important topicality. At the same time, there is a diversity of ways how these phenomena and processes are perceived and interpreted. Modern political and social science is characterized by the broad variability of interpretati&on of the phenomena of region, regionalism and regionalization, based on the absence of one established understanding of the nature of the region on the inter-disciplinary level. The main criterion that defines specific perception of these phenomena &and their definition is the scientific task, addressed by a researcher of scientific school.
