У статті в лінгвопоетичному аспекті досліджується інтермедіальність доробку Т. Осьмачки, за доп. компонентного аналізу описуються мовні засоби, що використав автор для створення символів та метафор, специфіка яких полягає в намаганні поета скористатися кодами різних видів мистецтв. Також деталізується поняття "інтермедіальність", доводиться, що інтермедіальність є одною з провідних рис творів укр. символістів, що пов"язано з самою природою символу.
В статье в лингвопоэтическом аспекте исследуется интермедиальность наследия Т. Осьмачки, с пом. компонентного анализа описываются языковые средства, которые использовал авт. для создания символов и метафор, специфика которых заключается в попытке поэта использовать коды различных видов искусств. Также детализируется понятие "интермедиальность", обосновывается, что интермедиальность является одною из ведущих черт произведений укр. символистов, что связано с самой природой символа.
